«Закон про деофшоризацію» в дії. Що очікувати від започаткованої податкової реформи?

22 травня 2020 року в офіційному виданні «Голос України» опубліковано Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX від 16.01.2020 року.

Законотворці зазначають, що Закон №466-IX розроблено з метою імплементації міжнародних стандартів податкового контролю, які передбачаються Планом BEPS, зокрема й з метою внесення змін до податкового законодавства. Очікується, що прийняття Закону №466-IX підвищить прозорість проведення міжнародних транзакцій. Це, в свою чергу, сприятиме надходженням до державного бюджету, а також справедливому оподаткуванню в Україні відповідно до діючих міжнародних стандартів.

Зміни, які передбачаються Законом №466-IX, набиратимуть чинність поетапно. Відтак, перший етап розпочато з 23 травня 2020 року, а інші два планують розпочати 1 липня 2020 та 1 січня 2021 року. Проте, як зазначив Данило Гетманцев, наразі розглядається можливість перенесення терміну початку дії деяких положень, зокрема тих, що стосуються контрольованих іноземних компаній (КІК), на січень 2022 року.

Законом передбачені наступні зміни:

Постійне представництво

  • Розширено термін «постійне представництво» з метою оподаткування;
  • Визначено, коли нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні;
  • Визначено, що не є постійним представництвом у розумінні Податкового кодексу України;
  • Встановлено порядок визначення постійного представництва нерезидента, у разі здійснення діяльності в Україні декількома пов’язаними особами-нерезидентами;
  • Визначено методологію оподаткування прибутку постійного представництва.

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ)

  • Визначено вимоги щодо змісту документації та глобальної документації (майстер-файл) з ТЦУ;
  • Визначено обов’язковість та порядок подачі звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та його зміст.

Контрольовані іноземні компанії (КІК)

  • Введено поняття «контрольована іноземна компанія» та «контролююча особа»;
  • Визначено порядок оподаткування прибутку КІК;
  • Визначено порядок обчислення та розрахунку скоригованого прибутку КІК;
  • Визначено випадки звільнення КІК від оподаткування;
  • Визначено порядок податкового контролю КІК;
  • Передбачено можливість добровільного визнання іноземної компанії податковим резидентом України за критерієм місця ефективного управління.

Інші зміни

  • Підвищено ліміт для річного звітного періоду та для визначення об’єкта оподаткування без коригування податкової різниці (20 млн гривень → 40 млн гривень);
    Введено поняття вини платника податку;
    Збільшено граничну суму у частині розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків (1 млн гривень →10 млн гривень);
  • Скасовано відсутність відповідальності платника податків, у разі його дій відповідно до наданої індивідуальної податкової консультації;
  • Встановлено можливість відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів;
  • Встановлено загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за податкові правопорушення;
  • Визначено обставини, що пом’якшують відповідальність особи за порушення податкового порушення;
  • Збільшено ліміт суми, яка використовується при визначенні основного засобу (6 тис. гривень → 20 тис. гривень).

Висновок

Однією з головних цілей Закону №466-IX є імплементація положень Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS). Прийнявши закон, України зробила значний крок у цьому напрямку. Очевидно, що попри економічну обґрунтованість та потенційний позитивний вплив таких змін на економіку країни в цілому, представники бізнесу навряд чи сприймуть відповідні норми позитивно.

Однак варто відзначити, що поряд із додатковими обмеженнями, закон містить і низку безпрецедентних позитивних для бізнесу новел, серед яких є можливість відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів. Тому загалом можемо констатувати, що вказані зміни наближають податкове законодавство України до законодавства європейських країн, і це повинно позитивно вплинути як на економіку країни, так і на інвестиційний клімат в державі.

Аналіз окремих новел закону та їхнього практичного впливу на роботу бізнесу ми опублікуємо незабаром. Слідкуйте за нашими інформаційними оновленнями.