Україна вдосконалює регулювання ринків капіталу та приводить його у відповідність до права ЄС

19 червня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» («Закон про ринки капіталу»/«Закон»).

Ключові питання:

  • Новинки в регулюванні ринку цінних паперів та ринку капіталів
  • Нові види ліцензій
  • Впровадження категорії кваліфікованого інвестора

Новий Закон про ринки капіталу покликаний покращити функціонування українських ринків капіталу та відображає державну політику, спрямовану на узгодження українського законодавства із міжнародним інвестиційним регулюванням.

По суті, Законом внесено зміни до основних законодавчих актів, які регулюють діяльність на фондовому ринку та ринку цінних паперів, а також запроваджено низку нових фінансових інструментів.

Зокрема, Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Закон України «Про товарну біржу» були переглянуті та перейменовані на Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та Закон України «Про товарну біржу» відповідно.

Закон значною мірою змінює регулювання відносин, що виникають на ринках похідних цінних паперів та на контрактних ринках, діяльність торговців, права власників облігацій, а також приводить чинне законодавство у відповідність до вимог законодавства ЄС щодо професійної діяльності на ринках капіталу (імплементація Директиви MiFID II, Регламенту MiFIR, Регламенту EMIR, Директиви про остаточність розрахунків та Директиви про фінансові застави).

Зміни, які містяться на 372 сторінках Закону, виходять далеко за межі згаданих вище двох законів. Законом також внесено зміни до таких ключових актів законодавства як Цивільний кодекс, Кодекс з процедур банкрутства, Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Закон «Про державне регулювання ринку цінних паперів», Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж», Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закон «Про акціонерні товариства», Закон «Про страхування», Закон «Про банки та банківську діяльність», Закон «Про кредитні спілки», Закон «Про захист економічної конкуренції» та інших нормативних актів України.

Нижче ми висвітлимо основні зміни, запровадженні новим законодавством.

Новий Закон про ринки капіталу покликаний покращити функціонування українських ринків капіталу та відображає державну політику, спрямовану на узгодження українського законодавства із міжнародним інвестиційним регулюванням.

Новинки в регулюванні ринку цінних паперів та ринку капіталів

Нове регулювання запроваджує фінансові принципи та інструменти: зустрічне зарахування за фінансовими зобов’язаннями (ліквідаційний неттінг), оператор регульованого ринку, центральні контрагенти, торговий репозитарій, товарні операції відповідно до стандартів ISDA¹, передбачає розширення переліку фінансових інструментів шляхом класифікації грошових інструментів як фінансових інструментів, а також введення інших нових для України видів цінних паперів, зокрема:

  • депозитні сертифікати банків – цінний папір, який підтверджує суму вимоги до банку і права власника сертифіката вимагати таку суму після спливу встановленого строку номінальної вартості сертифіката та відсоткового доходу;
  • зелені облігації – процентні облігації, що використовуються для фінансування та/або рефінансування екологічно чистих проектів;
  • опціонний сертифікат – деривативний цінний папір, що посвідчує право його власника на придбання у його емітента (опціонний сертифікат на придбання) або на продаж його емітенту (опціонний сертифікат на продаж) базового активу за ціною, у строк та на інших умовах, визначених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів);
  • депозитарна розписка – українська депозитарна розписка на цінні папери, випущені за кордоном;
  • фондовий варант – цінний папір, який надає власнику право придбати акції компанії за конкретною ціною та в певну дату і торгується лише між емітентом та інвестором.

Вищезазначені принципи та інструменти, передбачені новим Законом про ринки капіталу, змінюють  ринки капіталу шляхом відокремлення строго регульованих ринків, на яких діють професійні учасники ринку, від багатосторонніх торгових платформ та організованих торгових засобів, розроблених для сприяння потребам малих та середніх учасників ринку.

Новий Закон запроваджує концепцію «кваліфікованих інвесторів». Відповідно до нового Закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» кваліфіковані інвестори наділені більшими правами щодо участі у ринку капіталів.

Нові види ліцензій

Відповідно до нового регулювання види ліцензій на здійснення діяльності на ринках капіталів поділяються залежно від типу професійної діяльності, а саме: діяльність з торгівлі фінансовими інструментами; організація торгівлі фінансовими інструментами; клірингова діяльність; депозитарна діяльність; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю; діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Вказані види діяльності обумовлюють сім видів ліцензій, необхідних для торгівлі цінними паперами на ринку капіталу, а саме:

  1. субброкерська ліцензія;
  2. брокерська ліцензія;
  3. дилерська ліцензія;
  4. ліцензія з управління портфелем фінансових інструментів;
  5. ліцензія з інвестиційного консультування;
  6. ліцензія з андеррайтингу та/або діяльності з розміщення з наданням гарантії;
  7. ліцензія з розміщення без надання гарантії.

Впровадження категорії кваліфікованого інвестора

Новий Закон запроваджує концепцію «кваліфікованих інвесторів». Відповідно до нового Закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» кваліфіковані інвестори наділені більшими правами щодо участі у ринку капіталів та мають доступ до додаткових, як правило – більш складних або ризикових інструментів у порівнянні з некваліфікованими інвесторами. Кваліфікованими інвесторами є:

  1. міжнародні фінансові організації;
  2. іноземні держави та їхні центральні банки;
  3. держава Україна в особі Міністерства фінансів України;
  4. Національний банк України;
  5. професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків, банки та страхові компанії;
  6. іноземні фінансові установи, що відповідають критеріям, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
  7. юридичні особи, у тому числі створені за законодавством іншої держави, якщо вони відповідають принаймні двом із таких критеріїв: а) підсумок балансу становить не менше 20 мільйонів гривень; б) річний чистий дохід за останній фінансовий рік становить не менше 40 мільйонів гривень; в) власні кошти становлять не менше 2 мільйонів гривень;
  8. інші особи, у тому числі фізичні особи, які діють через інвестиційну компанію та відповідають певним вимогам (наприклад, кількість та обсяг операцій з цінними паперами, здійснених протягом минулого року; досвід роботи на ринку капіталу та кількість капіталу у грошовій формі та цінні папери).

Усі інші інвестори, які не відповідають вказаним вимогам, мають статус «некваліфікованих».

N.B. Нові інструменти Закону про ринок капіталу не поширюється на діяльність на ринках електроенергії, газу та тепла, які в Україні регулюються Національною комісією з державного регулювання енергетики та комунальних послуг.

Висновок

Новий Закон відкриває низку можливостей для бізнесу, пов’язаних з кращим управлінням та більш досконалою структурою інвестицій в Україні, зокрема, на публічному ринку. Крім усього іншого, очікується також, що розвиток торгової інфраструктури на основі єдиного підходу відповідно до директив ЄС зменшить ризик невиконання контрактів у майбутньому та допоможе забезпечити прозорі ціни на активи та покращить управління ризиками.

Бізнесу, інвесторам та професійним консультантам ще належить побачити та оцінити практичний вплив нового Закону про ринки капіталу, оскільки його ефективність залежить від належного введення в дію та впровадження підзаконних нормативно-правових актів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Посилання:

¹ ISDA – Міжнародна асоціація свопів та деривативів (the International Swaps and Derivatives Association)

Якщо у Вас виникли будь-які запитання щодо ризиків, можливостей та відповідності вимогам нового Закону, будь ласка, звертайтесь до Тараса Тертичного в нашому Київському офісі.