Які обставини можуть звільнити чи пом’якшити відповідальність платника податку за вчинення податкових правопорушень?

2020 рік був досить щедрим на зміни податкового законодавства. Чи не найголовнішою подією стала податкова реформа, реалізована з прийняттям Закону 466, деякі положення якого вже набули чинності, деякі ще набудуть, а запровадження якихось вже навіть встигли відтермінувати. Однією з передбачених  Законом 466 новацій є запровадження положень щодо звільнення від відповідальності чи пом’якшення відповідальності щодо податкових правопорушень, які набувають чинності вже 01.01.2021 року.

Отже, що потрібно знати та які існують передумови для звільнення від відповідальності чи пом’якшення відповідальності щодо податкових правопорушень, пояснюємо далі.

1. Що таке податкове порушення та які суб’єкти можуть бути притягнені до відповідальності за вчинення податкових правопорушень?

Перш  ніж розглядати обставини, які пом’якшують чи звільняють від відповідальності, варто мати чітке розуміння, що саме вважається податковим правопорушенням та хто є суб’єктами, яких можливо притягнути до фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства.

Отже, редакцією Закону 466, було розширене визначення такого виду правопорушення, відтак:

Податкове правопорушення – протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Також зазначено,  що діяння (дія чи бездіяльність) вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, що свідчать про умисне створення платником податку таких обставин, з метою невиконання чи неналежного виконання вимог податкового законодавства.

Що ж до суб’єктів, яких можуть притягати до відповідальності за вчинення податкових правопорушень, то редакцією Закону 466 передбачено їх наступний перелік, зокрема:

  • Платники податків, податкові агенти та інші суб’єкти, передбачені Податковим кодексом України;
  • Фізичні особи — платники податків;
  • Законні представники платників податків — фізичних осіб;
  • Юридичні особи — платники податків;
  • Контролюючі органи.

2. Які існують загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень?

  • Особа може притягатися до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім передбачених Податковим кодексом України виключень;
  • Особа вважається винною у правопорушенні, якщо контролюючим органом буде встановлено, що така особа мала можливість дотримуватися правил і норм, передбачених Податковим кодексом України, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання;
  • Особа не може бути двічі притягнута до відповідальності за вчинення одного і того самого податкового правопорушення;
  • Податкове повідомлення-рішення є підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу;
  • Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку;
  • Особа не може бути притягнена до фінансової відповідальності, якщо контролюючий орган не доведе порушення правил і норм такою особою (положення застосовується виключно для тих випадків, коли умовою притягнення до фінансової відповідальності є наявність вини особи-платника податків).

3. Які обставини пом’якшують відповідальність особи?

  • Дія чи бездіяльність під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
  • Дія чи бездіяльність при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
  • Самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення, крім правопорушень передбачених Податковим кодексом України;
  • Інші обставини, визначені контролюючим органом, що пом’якшують відповідальність.

4. Які обставини звільняють від фінансової відповідальності? 

  • Сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;
  • Дія чи бездіяльність, вчинена на підставі наданої платнику податків індивідуальної податкової консультації, узагальнюючої податкової консультації чи висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;
  • Дія чи бездіяльність, вчинена відповідно до правових висновків Верховного Суду;
  • Дія чи бездіяльність вчинена внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
  • Дія чи бездіяльність, вчинена з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи — учасника платіжної системи, еквайрія;
  • Дія чи бездіяльність, вчинена з вини оператора поштового зв’язку;
  • Дія чи бездіяльність, вчинена внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету;
  • Самостійне виправлення платником податків помилок, що містяться у вже поданих раніше деклараціях та розрахунках, за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних санкцій;
  • Дія чи бездіяльність, вчинена внаслідок форс-мажору;
  • Дія чи бездіяльність, вчинена відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи;
  • Дія чи бездіяльність відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи;
  • Інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені Податковим та Митним кодексами України.