Практичні особливості цивільно-правової відповідальності акціонерів банків і пов’язаних осіб

27 листопада 2020

Стаття опублікована The Ukrainian Journal of Business Law

Протягом 2014-2016 років Національний банк України ( “НБУ”) провів “велике очищення банківської системи”, в результаті якого 103 банки виведені з українського ринку банківських послуг. Оскільки активів деяких неплатоспроможних і ліквідованих банків було недостатньо для повернення всіх боргів, кредитори з метою відшкодування збитків зверталися до суду з позовами проти акціонерів та пов’язаних з банком осіб, дії яких вплинули на визнання банку неплатоспроможним. Згідно з відомостями, нещодавно опублікованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб України (“ФГВФО”), станом на 08 вересня 2020 року 49 українських банків досі знаходяться в процесі ліквідації. Відтак, пред’явлення позовів про стягнення збитків до пов’язаних осіб банків залишаються одним із можливих механізмів відшкодування збитків, завданих кредиторам банку, що ліквідується.

 1.Критерії визначення пов’язаних з банком осіб

 Як правило, акціонери не несуть відповідальності за зобов’язаннями своєї компанії та їх відповідальність обмежується вартістю належних їм акцій. Однак, спеціальні правила застосовуються до відповідальності пов’язаних з банком осіб. Відповідно до статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” пов’язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 52 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, до пов’язаних з банком осіб належать контролери банку, особи, які мають істотну участь в банку (володіють понад 10% акціонерного капіталу банку), керівники банків, пов’язані з ними фізичні та юридичні особи (включаючи акціонерів та керівництво).

Банк зобов’язаний надавати НБУ інформацію (звітність) про пов’язаних із банком осіб. Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов’язаними з банком особами приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем, якщо наявний один із таких критеріїв:

  • операції між банком та його контрагентом є економічно необґрунтованими;
  • економічна залежність між банком та пов’язаною особою, яка може виникнути, якщо будь-які проблеми в діяльності конкретного банку, призведуть до проблем у діяльності пов’язаної особи або навпаки;
  • спільна інфраструктура, наприклад, коли пов’язана особа має спільні операційні структурні елементи із банком або пов’язаними з ним особами (наприклад, ІТ системи чи система бухгалтерського обліку);
  • недостатня прозорість, у випадку, якщо інформація про структуру власності особи невиправдано складна та не дає можливості встановити всіх власників істотної участі та/або кінцевих бенефіціарних власників.

 Крім застосування двоетапної перевірки з метою визначення пов’язаних із банком осіб, зазвичай, суди також перевіряють, чи може непрямий власник активів банку, який не брав участі в діяльності банку, вважатися пов’язаною стороною. Так, наприклад, Апеляційний суд Івано-Франківської області своєю Постановою від 06 березня 2018 року у справі № 344/10563/16-ц скасував рішення суду першої інстанції про стягнення збитків з особи пов’язаної з банком на користь вкладника, оскільки, незважаючи на те, що відповідач був непрямим власником активів банку (відповідач володів 89,9% акцій банку через іншу компанію), він не брав участі в діяльності банку. Колегія суддів прийшла до висновку, що для того, щоб вимагати відшкодування збитків від власників чи керівників банку, позивач повинен був спочатку довести факт наявності збитків, заподіяних відповідачами, суму збитків, докази порушення зобов’язань та причинний зв’язок між діями пов’язаних з банком осіб або відсутність таких дій та факт заподіяної шкоди.

2. Практичні особливості цивільно-правової відповідальності власників банків та пов’язаних із ними осіб

 Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду фізичній чи юридичній особі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи той факт, що банківське законодавство передбачає відповідальність пов’язаних із банком осіб за заподіяння збитків банку, кредитори та вкладники неплатоспроможного банку можуть подати цивільний позов про відшкодування збитків проти пов’язаних із банком осіб, які особисто сприяли неплатоспроможності банку. У такому випадку, ФГВФО або треті особи, що мають майновий інтерес (кредитори неплатоспроможного банку та вкладники), мають право готувати та подавати позови до пов’язаних із банком осіб про стягнення збитків.

Відповідно до пункту 5 статті 51 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, у разі недостатності активів банку для виплати кредиторам Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може звернутися до пов’язаних осіб банку з вимогою про відшкодування шкоди.  Якщо пов’язані з банком особи не задовольняють вимоги ФГВФО, Фонд звертається до суду з цивільним позовом.  Такий позов може бути подано на підставі: (i)  дії або бездіяльність пов’язаної з банком особи призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди; або (ii) внаслідок дій або бездіяльності пов’язана особа прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.

Як показує відповідна судова практика (наприклад, Постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 у справі № 753/23222/15-ц та від 16 травня 2018 у справі № 757/34878/15-ц, Ухвала Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 10 травня 2017 року у справі № 753/23222/15-ц) суди зазвичай беруть до уваги та посилаються на наступні обставини:

  • чи пов’язана сторона мала вплив на обставини, які привели до неплатоспроможності банку;
  • чи призвели дії чи бездіяльність пов’язаної особи до неплатоспроможності банку;
  • чи завдали незаконні дії або бездіяльність пов’язаної особи збитків позивачеві;
  • чи існує причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою і збитками;
  • чи є запис про завершення ліквідації банку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Більше того, як було вказано в Постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 757/75149/17-ц, ФГВФО може подати позов про відшкодування збитків до пов’язаної з банком особи лише у випадку, якщо активів банку недостатньо для задоволення вимог кредиторів

Таким чином, оскільки для встановлення факту цивільного правопорушення та стягнення збитків обов’язковою є одночасна наявність всіх його елементів, суди зазвичай відмовляють у задоволенні позовних вимог ФГВФО про стягнення збитків від пов’язаних із банком осіб через відсутність належним чином доведеного причинно-наслідкового зв’язку, передбаченого статтею 1166 Цивільного кодексу України (наприклад, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ від 29 березня 2017 року у справі № 761/3002/15-ц судді прийняли рішення відмовити в задоволенні позовних вимог до пов’язаних з банком осіб, оскільки не доведено причинно-наслідковий зв’язок між діями особи та завданням збитків).

ВИСНОВОК

Для захисту порушених прав вкладників, кредиторів та ФГВФО можуть звертатися з позовами про відшкодування збитків безпосередньо до пов’язаних сторін, які своїми діями спричинили визнання відповідного банку неплатоспроможним. Однак, відповідно до релевантної судової практики, на практиці позивачі можуть зіткнутися з певними процедурними перешкодами. Перш за все, позивачам необхідно довести в суді, що банк та його контрагент, які були сторонами нікчемного правочину, були пов’язаними особами відповідно до законодавства України. Крім того, варто відмітити, що якщо банк стає неплатоспроможним, то пов’язані з ним особи не несуть цивільно-правову відповідальності автоматично. У такому випадку для стягнення збитків із пов’язаних з банком осіб ФГВФО повинен спочатку довести наявність складу цивільного правопорушення (неправомірних дій чи бездіяльності, вини пов’язаної особи, причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою та завданими збитками). При цьому позивачам в даній категорії справ варто мати на увазі, що їх шанси на отримання позитивного судового рішення можуть суттєво зрости за рахунок процесуальних рішень, прийнятих в межах пов’язаних кримінальних проваджень, чи національних або міжнародних судочинств.