Грані фолу

26 березня 2021

Стаття опублікована в журналі “Український юрист”

Податкові перевірки та фінансовий моніторинг можуть суттєво ускладнити роботу бізнесу, якщо будуть допущені помилки у звітності, тож на що варто звернути увагу, щоб спокійно працювати з новими змінами у законодавстві.

Тенденції останніх місяців свід­чать про те, що в Україну поверта­ється бізнес-активність, а це означає, що відновлюються не лише очікувані можливості для ведення бізнесу але й можливості контролюючих органів у частині проведення перевірок. Вар­то зауважити, що перевірки контро­люючими органами — нє єдині, адже фінансовий моніторинг ніхто не від­міняв.

КОМУ ТА КОЛИ ОЧІКУВАТИ

У зв’язку із пандемією COVID-19 був встановлений мораторій на про­ведення деяких видів перевірок, зок­рема, й податкових перевірок. Проте недавно постановою Кабінету Міні­стрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії об­меження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб, а саме:

  • тимчасово зупинених та неза­вершених документальних та фактич­них перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;
  • документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які проводять ри­зикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої ко­місії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій по­садових осіб органів державної влади;
  • документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
  • позапланових документальних перевірок, необхідність для прове­дення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо непра­вомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.

Також варто враховувати, що до 3 лютого 2021 року деякі види доку­ментальних позапланових перевірок уже були дозволені, тож постановою № 89 цей перелік був дещо розшире­ний.

ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ: ХТО ПІД ПРИЦІЛОМ

Із прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію легалі­зації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом, фінансуван­ню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищен­ня» від 6 грудня 2019 року № 361-IX (Закон) ми вже майже рік чуємо такі терміни, як «фінансовий моніто­ринг», «ризик-орієнтований підхід», «належна перевірка», «замороження активів», але чи так усе суворо і чи всіх стосується фінансовий моніторинг.

Розпочати варто з того, що поло­ження Закону поширюються на гро­мадян України, іноземців та осіб без громадянства, фізичних осіб — під­приємців, юридичних осіб, а також їхні філії та представництва включно із відокремленими підрозділами, ор­гани місцевого самоврядування, пра­воохоронні та розвідувальні органи, а також інші державні органи.

Що ж до об’єктів контролю, то по­ложеннями Закону передбачена низка фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зокрема:

  • якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 400 тис. грн;
  • якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 30 тис. грн (виключно для суб’єктів господарю­вання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор);
  • якщо здійснюється фінансова операція, де хоча б одна зі сторін якої зареєстрована в юрисдикції, що не виконує рекомендацій міжнародних організацій щодо AML (anti-money laundering), або одна зі сторін такої операції має рахунок у банку такої юрисдикції;
  • якщо фінансову операцію здійснюють політично значущі осо­би, їхні сім’ї чи пов’язані особи;
  • якщо здійснюється переказ коштів за кордон чи до офшорных юрисдикцій;
  • якщо здійснюються операції з готівкою;
  • якщо здійснювана фінансова операція є підозрілою.

Найголовніше запитання — хто це все буде контролювати? Відповідно до Закону є два типи суб’єктів фінан­сового моніторингу, зокрема суб’єкти первинного фінансового моніторин­гу чи СПФМ (включно зі спеціально визначеними суб’єктами фінансового моніторингу та суб’єкти державно­го фінансового моніторингу). Якщо дуже коротко, то йдеться власне про самі СПФМ та державні органи, які їх контролюють.

Ще одним суттєвим питанням є система штрафів. За законом їх 14, здебільшого за порушення протоко­лів, передбачених для СПФМ. Проте обмежимось лише загальними поло­женнями щодо штрафних санкцій, а саме:

  • за одне порушення не може за­стосовуватися більше одного заходу впливу;
  • у разі вчинення двох і більше видів порушень сума штрафу роз­раховується шляхом додавання роз­мірів штрафів за кожний вид пору­шення;
  • законом обмежений мак­симальний розмір штрафу (для СПФМ — 10 % загального річного обороту, проте не більше 7950 тисяч НМДГ; для спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу — двократний обсяг отриманої вигоди, якщо вигода не може бути визначе­на, — 1590 тисяч НМДГ).

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ КОРИСТУВАЧІВ

Усім клієнтам СПФМ важливо пам’ятати, що, по-перше, актив може бути заморожений у випадках виник­нення у СПФМ підозри чи підстав для підозри, що операції є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюджен­ня зброї масового знищення — не уникнути перевірки Службою без­пеки України; по-друге, фінансові та видаткові операції можуть бути зупинені у разі виникнення підозри у СПФМ щодо наявності ознак кри­мінального правопорушення такої операції — не уникнути перевірки спеціально уповноваженим органом СПФМ та можливого досудового розслідування правоохоронними ор­ганами. Спільним для обох випадків є те, що про замороження активів чи зупинення фінансових та видатко­вих операцій СПФМ не повідомляє клієнта, стосовно якого відбувають­ся такі дії. Проте СПФМ зобов’язано повідомляти інформацію стосовно таких дій у відповідь на письмовий запит особи.

Клієнтам юридичних компа­ній необхідно пам’ятати про те, що суб’єкти господарювання, які нада­ють юридичні послуги, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та ад­вокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, належать до спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу, тож на них поширюються такі ж обов’язки, як і на СПФМ (за деякими встановле­ними Законом винятками), зокрема, якщо вони беруть участь чи діють від імені клієнта, чи допомагають клієн­ту планувати й здійснювати такі види операцій:

  • купівля-продаж суб’єктів гос­подарювання та корпоративних прав;
  • управління коштами, цінними паперами, активами клієнта;
  • відкриття та управління бан­ківським рахунком чи рахунком у цінних паперах;
  • залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їхньої діяльнос­ті або управління ними;
  • створення, забезпечення ді­яльності або управління юридични­ми особами, фондами, трастами чи подібними правовими утвореннями.

Державна служба фінансового мо­ніторингу на своєму офіційному веб- сайті постійно оновлює статистичні дані щодо об’єктів та суб’єктів фінан­сового моніторингу Так, відповідно до інформації за четвертий квартал 2020 року, найбільш активними у сис­темі звітування щодо фінансових опе­рацій є банки — 98,53 % (393 530 по­відомлень), водночас звітування не- банківських установ значно нижче — 1,47 % (5781 повідомлень). Що ж до розподілу в розрізі ознак фінансового моніторингу, враховуючи дані, по­чинаючи з 29 квітня 2020 року, то він є таким: порогові фінансові опера­ції — 95,20 % (380 107 повідомлень); підозрілі фінансові операції (діяль­ність) — 4,75 % (18 984 повідомлень); відстеження (моніторинг) фінансо­вих операцій — 0,03 % (127 звернень); порогові та підозрілі фінансові опе­рації — 0,02 % (93 звернення). Якщо аналізувати динаміку, то, порівняно з четвертим кварталом 2019 року, 3 193 941 повідомлень — показники четвертого кварталу 2020 року суттє­во знизилися — 399 311 повідомлень, проте невідомо чи з причин ліпшого усвідомлення ризиків, чи все ж таки через спад ділової активності, спри­чинений COVID-19.

Аналіз статистичних даних дає змогу зробити висновок, що лише від нас залежить, як вести бізнес — свідо­мо і безпечно чи на грані фолу.

Оригінал публікації доступний за посиланням: http://jurist.ua/?article/2159

Читати далі: