Як не допустити нарахування штрафів та пені за кредитами на карантині

15 липня 2020 року

Стаття опублікована на медіаресурсі The Page

1 липня 2020 року президент України підписав закон №691-ІХ, що змінив Цивільний та Господарський кодекси. Зміни спрямовані на недопущення нарахування штрафів та пені за кредитами у період дії карантину.

Закон передбачає, що у разі, якщо в період дії карантину та протягом 30 днів після його офіційного завершення позичальник прострочить виконання грошового зобов’язання за кредитним договором (наприклад, не поверне чергову частину кредитних коштів), то такий позичальник звільняється від обов’язку сплатити неустойку, штраф та пеню за таке прострочення.

Одразу підкреслю, що закон встановлює лише заборону щодо нарахування штрафних санкцій. Про нарахування процентів за кредитним договором не йдеться.

Протягом так званого пільгового періоду позичальник звільняється від обов’язків сплатити неустойку, пеню, штраф.

Головна ідея та мета документу, як про це зазначено у пояснювальній записці та на вебсайті президента, — захист суб’єктів господарювання від нарахування у період карантину та у 30-денний строк після його завершення штрафів та пені за кредитами (позиками).

Іншими словами, закон надає бізнесу шанс «залишитися на плаву» шляхом усунення додаткового навантаження у вигляді штрафних санкцій за невиконання кредитних зобов’язань.

Ідея і справді правильна. Однак чи вдасться досягнути такої мети? Зважаючи на положення закону, це виглядає сумнівно.

Чи справді закон захищає права позичальників

Протягом так званого пільгового періоду (карантин + 30 днів) позичальник звільняється від обов’язків сплатити неустойку, пеню, штраф.

Звертаю увагу на те, що використовується слово саме «сплатити». Виникає запитання: а чи обмежує закон кредитора у праві нараховувати штрафні санкції?

Зважаючи на ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає у кредитора незалежно від наявності у нього збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Тобто право на неустойку (штраф, пеню) виникає у кредитора в момент порушення зобов’язання.

Всі ми знаємо, що штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов’язання, а пеня – у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Закон встановлює конкретний пільговий період, протягом якого позичальник звільняється від обов’язку сплатити (саме сплатити!) штрафні санкції.

Однак, відповідно до закону, такий обов’язок знову виникне у позичальника після закінчення зазначеного строку.

Тобто з моменту порушення позичальником грошового зобов’язання, якщо воно відбулося навіть у період карантину, у кредитора виникне право нараховувати штрафні санкції.

Водночас обов’язок сплатити ці штрафні санкції виникне у позичальника після завершення зазначеного періоду.

Наприклад, змоделюємо ситуацію: позичальник порушив зобов’язання зі сплати чергового платежу за кредитним договором 15 червня 2020 року.

Саме з цього моменту у кредитора виникне право нараховувати штрафні санкції, які він зможе вимагати сплатити після завершення пільгового періоду.

Тож закон допускає неоднозначне тлумачення норм, що може спричинити виникнення судових спорів після закінчення пільгового періоду.

З огляду на мету та дух закону, його норми мають бути застосовані саме на користь позичальників. Однак чи буде це саме так, залишається відкритим питанням.

Істина – в умовах кредитного договору

Буде чи не буде застосовуватися заборона нараховувати штрафні санкції у разі порушення позичальником зобов’язання, залежатиме від умов конкретного кредитного договору.

Зазвичай у кредитних договорах положення про застосування штрафних санкцій можуть бути сформульовані по-різному:

  • як право кредитора вимагати від позичальника сплатити штрафні санкції (наприклад, «кредитор має право вимагати у позичальника сплати штрафних санкцій у разі порушення зобов’язань» або «у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості на суму прострочення нараховується пеня»); або
  • як обов’язок позичальника сплатити штрафні санкції (наприклад, «у разі порушення зобов’язання позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф»).

Коли йдеться про право кредитора вимагати сплати штрафних санкцій, у кредитора «сильніша» правова позиція щодо незастосування встановленої законом заборони нарахування неустойки.

Як я вже згадував вище, новий закон не обмежує право кредитора нараховувати штрафні санкції у разі прострочення зобов’язання позичальником.

Ст. 258 ЦК України встановлює, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність строком один рік.

Буде чи не буде застосовуватися заборона нараховувати штраф, залежатиме від умов кредитного договору.

Іншими словами, у кредитора залишається право пред’явити позичальнику вимогу про стягнення неустойки протягом одного року з моменту, коли він дізнався про порушення.

У межах цього самого строку кредитор має право нараховувати штрафні санкції.

Тож якщо позичальник порушив зобов’язання у період дії карантину (скажімо, 15 червня 2020 року), то закон не обмежує встановлене кредитним договором право кредитора нараховувати штрафні санкції.

Також він не позбавляє кредитора можливості звернутися з вимогою про стягнення неустойки після завершення пільгового періоду.

Крім того, не варто забувати про ст. 625 ЦК України, яка передбачає право кредитора вимагати сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також додати 3% річних від простроченої суми.

Закон не встановлює заборону щодо стягнення з позичальника інфляційних та 3% річних.

Коли йдеться про виникнення у позичальника обов’язку сплатити штраф, більш вірогідно, що встановлену законом заборону нарахування неустойки буде застосовано.

У такому разі правову позицію можна сформулювати так: оскільки закон звільняє позичальника від обов’язку сплати неустойки, то, відповідно до умов кредитного договору, у позичальника не виникає обов’язку сплатити штрафні санкції.

А оскільки такий кредитний договір не встановлює право кредитора нараховувати штрафні санкції, то у нього відсутнє право вимагати стягнення їх.

Оригінал публікації доступний за посиланням: 

https://thepage.ua/ua/experts/yak-ne-dopustiti-narahuvannya-shtrafiv-ta-peni-na-karantini