Генерація порядної власності

15 січня 2025 року

Інтерв’ю опубліковане в Юридична практика для дослідження «ТОП-50 провідних юридичних фірм України 2025»

«Право власності має бути захищене і у позасудовому, і у судовому порядку»,  — переконаний Валентин Засуха, старший партнер Hillmont Partners

— Якими є наразі є інвестиційні настрої в середовищі українського бізнесу, заможних українців, приватного капіталу?

Виходячи з клієнтських запитів, ми бачимо декілька трендів. Перший, мало приємний, але логічний в нинішніх умовах — це намагання релокувати капітали і бізнес поза межі території України. Це не викликає, звісно, позитивних емоцій з точки зору перспектив, але запитів, пов’язаних з структуруванням володінь в Європі, досить багато. Сьогодні багато high net worth individuals, зі своїми фамільними, назвемо так, статками, які релокують капітал в Європу.

Другий тренд – це помітна активізація українського венчурного капіталу, особливо щодо проєктів, пов’язаних з війною. Тобто йдеться про dual use технології, не вдаючись в конкретні деталі. Ми бачимо низку проєктів, пов’язаних з налаштуванням виробництва, з розвитком виробництва, зі створенням спільних проєктів, залученням не тільки українського, а й іноземного капіталу. Такі проєкти досить великі, мова може йти про сотні мільйонів доларів.

Наступний тренд – це все, що пов’язане з проблемними активами. Цей тренд фактично був створений державою, шляхом встановлення обмежень на репатріацію капіталу і процентів, та доходів від інвестицій. Наявність великої гривневої маси на рахунках юридичних осіб стимулювала попит на проблемні активи, де із зрозумілим ризиком можна було б вкластися, уникаючи перспектив втратити гроші через девальвацію чи з інших причин. Навіть після послаблення обмежень на виведення капіталу тенденція зберігається, все одно є достатньо національного капіталу, який підприємці намагаються вкласти в дестресові активи.

І, мабуть, четвертий тренд, який ми бачимо і до чого залучені, це формування фондів іноземцями з метою інвестування, з очікуваннями закінчення війни. Вони орієнтовані на інфраструктурні та подібні великі проекти.

— Наскільки привабливими для інвесторів, на вашу думку, будуть активи, які націоналізовані в рамках санкційних процедур та виставлятимуться на приватизацію?

Наразі більшість таких активів фактично виведені з цивільного обороту. Чим швидше та ефективніше держава реалізує механізм звернення стягнення і повернення їх до ринку, до нормальної ринкової діяльності, тим вигідніше самій же державі. В залежності від специфіки, за деякі з таких активів, наприклад в видобувній промисловості, очікується досить висока конкуренція. В інтересах клієнтів ми слідкуємо за цими процесами по цілій низці активів.

— Якщо оцінювати ринок в цілому, хто проявляє більшу інвестиційну активність — внутрішні інвестори чи іноземці?

За моїми спостереженнями, іноземці, окрім окремих випадків, все ж не готові приймати суверенні ризики. Одною з основних причин є не війна сама по собі, а неможливість захеджувати ризик, пов’язаний з тотальним знищенням внаслідок військових дій. Наскільки нам відомо, іноземні страхові компанії лише зараз починають пропонувати страхування від військових ризиків — і то лише для промислових підприємств, для виробництв, а не для фізичних осіб.

Очевидно, тут має бути й проактивна роль держави. Приміром, створення, за ізраїльським прикладом, спеціального суверенного фонду, який покриватиме ризики, пов’язані із знищенням майна внаслідок терористичних актів або військових дій недружніх націй. Відповідно, військовий ризик в матриці ризиків, яку аналізує комерсант при прийнятті інвестиційного рішення, певною мірою буде захеджований. В Україні це надзвичайно нагальна проблема, її треба вирішувати, бо навіть локалізація виробництва в західні регіони країни, які вважаються більш безпечними, не є гарантією того, що туди не прилетить і не буде щось знищено.

— Окрім воєнних ризиків, нікуди не ділись і традиційні юрисдикційні ризики України. І в цьому контексті, що варто було би зробити для покращення рівня захисту інвесторів в Україні?

Тема судової реформи вже досить девальвована, але іноземні інвестори дійсно зацікавлені в правовій визначеності. З одного боку, у нас створена достатньо ефективна система відбору судів, особливо на рівні Верховного Суду і вищих спеціалізованих судів. У Верховному Суді створена Велика Палата і введено певний елемент прецедентності. З іншого боку, це не сильно впливає на правову визначеність, адже можливий відхід від усталених правових позицій Верховного Суду, «зважаючи на обставини конкретної справи». В такій ситуації ми, юристи, не можемо дати однозначного юридичного висновку щодо перспектив тієї чи іншої справи.

Це треба точно систематизувати. Якщо це право власності, то воно має бути захищеним і державою, і судами.

Візьмемо, для прикладу, негаторні позови і намагання держави витребувати майно приватизоване 10 – 20 – 30 років назад. Де тут правова визначеність? Її немає.

Це негайно треба законодавчо регулювати, тому що основоположні принципи недоторканості права приватної власності фактично порушуються у такий спосіб. Причому держава, забираючи майно, не дає ніякої справедливої компенсації. Це просто несерйозно.

Тому ми, як Hillmont Partners, активно підтримуємо відповідні законодавчі ініціативи. В тому числі один з наших партнерів входить до складу парламентської робочої групи стосовно закону, який по аналогії з багатьма іншими європейськими країнами, врегулює ці питання. Інакше у нас вся країна буде під ризиком перегляду приватизаційних процесів 90-х років.

— При розробці цих та інших законодавчих змін варто імплементувати положення, наприклад, англійського права, що стосується захисту інвесторів та інвестицій?

Ніхто не відміняв підходів міжнародного порівняльного права. Треба вивчати подібні історії, як вони врегульовані в інших країнах. Немає сенсу всліпу копіювати. Іноді можна вирвати з контексту термін і скопіювати норму, але без застосування таких самих чи подібних правових механізмів для захисту права на підставі цієї норми матеріального чи процесуального права, така норма буде мертва.

— Чи зберігається тенденція структурування інвестування в Україну через іноземні інвестиції, в тому числі для посилення рівня їх захисту?

Тенденція зберігається, але тут є два або й три дуже важливих «але». При виборі юрисдикції для створення холдингової структури слід зважати на глобальні тренди протидії зниженню рівня оподаткування. Активно застосовується концепція сабстенс, тобто наявності належного рівня присутності в юрисдикції. Ті гіпотетичні переваги, які давало таке структурування — можливість застосування іноземного права для регулювання відносин між акціонерами, можливість доступу до фінансування —нівелюються якраз речами, пов’язаними з тим, що треба достатньо інвестувати і дійсно створювати керуючу компанію з персоналом і з реальними функціями. Другий фактор – це, звичайно, запровадження регулювання стосовно контрольованих іноземних компаній в Україні та необхідність подачі відповідної звітності. На цьому фоні зростає використання, поряд з іноземними, українських інструментів структурування — якщо десять років тому Кіпр був фактично безальтернативним у 95% випадків, то зараз співвідношення мінімум 50% на користь інструментів українського структурування.

 — Що порадите інвесторам, які розглядають зараз можливість інвестування в Україну?

Передовсім — не нехтувати етапами KYC. Разом з якісно пропрацьованими юристами транзакційними документами, це дозволить мінімізувати ризики зіткнутися з шахрайством чи з потенційно конфліктними ситуаціями, коли за актив доведеться поборотись.

В Україні вже з’явилася нова генерація бізнесменів — порядних, з бездоганною діловою репутацією, з бездоганною кредитною історією. В Україні точно є з ким робити бізнес, тож побажання інвесторам — зустрічати саме таких людей.

Валентин Засуха

Народився 8 серпня 1978 року в місті Києві. В 2000 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка, магістр міжнародного права. Також отримав кваліфікацію бакалавра міжнародних відносин в КНУ ім. Т.Шевченка.

До приєднання до команди Hillmont Partners в 2022 році координував роботу юридичної функції  в провідних національних інвестиційних компаніях, фінансових установах та фондах проблемних кредитів. Має понад двадцять років досвіду роботи в якості керівника юридичної функції та радника з правових питань, є одним із провідних фахівців на національному ринку з питань інвестицій, структурування бізнесу внаслідок M&A транзакцій та угод в сфері прямих інвестицій. Спеціалізується на питаннях корпоративного фінансування та реструктуризації, транскордонних інвестицій, корпоративного управління та регуляторних аспектів ринку банківських і фінансових послуг.

Оригінал публікації доступний за посиланням: https://bit.ly/4h1lGaa