Shock therapy for business and other novelties in the financial monitoring law

28 квітня 2020 року в Україні набере чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06 грудня 2019 року (далі – Закон).

Основною метою його прийняття стала необхідність комплексного удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також імплементація норм, що висуваються Європейським Союзом у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ми проаналізували найбільш важливі його положення.

Ключові питання:

На кого поширюється дія Закону
Доповнений перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу
Які фінансові операції будуть контролюватися
Які критерії передбачають проведення фінмоніторингу
Що таке ризик-орієнтований підхід
Які заходи включає належна перевірка
Встановлення кінцевих бенефіціарних власників
Повідомлення держреєстратора про кінцевого бенефіціарного власника
Які операції можуть бути заморожені
Оскарження зупинення фінансових операцій та видаткових фінансових операцій

1. На кого поширюється дія Закону

Новою редакцією Закону передбачено, що дія Закону поширюється на: громадян України; іноземців та осіб без громадянства; фізичних осіб – підприємців; юридичних осіб, а також їх філії та представництва включно з відокремленими підрозділами; органи місцевого самоврядування, правоохоронні та розвідувальні органи, інші державні органи.

2. Законом доповнено перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу

Відтак, чинний перелік був доповнений спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, крім таких, які надають послуги в рамках трудових відносин, зокрема:

суб’єкти аудиторської діяльності;
бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажом нерухомого майна;
постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Основною метою прийняття Закону стала необхідність комплексного удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також імплементація норм, що висуваються ЄС у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

3. Які фінансові операції будуть контролюватися

Законом визначено, що моніторингу підлягає наступний тип фінансових операцій:

сума фінансової операції, що дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (раніше 150 тисяч гривень);
для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор – 30 тисяч гривень;
підозрілі фінансові операції або спроби їх проведення незалежно від їх суми.

4. Які критерії передбачають проведення фінансового моніторингу

Відтак, суттєвими критеріями є:

фінансові операції з готівкою;
фінансові операції політично значущих осіб, включно з членами їх сімей та пов’язаних з ними осіб;
фінансові операції з переказу коштів закордон (в тому числі й до офшорних держав);
фінансові операції з готівкою, отримання чи надання послуг кредитування, інші операції, якщо одна із сторін має реєстрацію, чи місцезнаходження у державі що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового, особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції).

Для суб’єкта первинного фінансового моніторингу передбачена відповідальність за невиявлення чи несвоєчасне виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу – до 20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

5. Що таке ризик-орієнтований підхід

Згідно з Законом, ризик-орієнтований підхід – визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, відповідно до Закону, зобов’язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід, а критерії ризиків визначати самостійно, з урахуванням чинних критеріїв Національного банку України, результатів національної оцінки ризиків, рекомендацій суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Для суб’єкта первинного фінансового моніторингу передбачена відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для суб’єкта первинного фінансового моніторингу передбачена відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, за відсутність належної системи управління ризиками.

6. Які заходи включає належна перевірка

Передбачені заходи включають:

ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта);
встановлення бенефіціарного власника клієнта та отримання структури власності;
встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин чи планованих фінансових операцій;
постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі відносин;
забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів та інформації.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу здійснює належну перевірку на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних (надійних) джерел.

Для суб’єкта первинного фінансового моніторингу передбачена відповідальність за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством – до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. Встановлення кінцевих бенефіціарних власників

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, відповідно до положень цього Закону, з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника зобов’язаний:

витребувати від клієнта-юридичної особи структуру власності такого клієнта;
використовувати дані, що містяться в офіційних документах та інформацію з інших джерел (наприклад ЄДР);
здійснити обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

У разі виявлення розбіжностей в інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника між даними з реєстру ЄДР та даними, що отримані суб’єктом первинного фінансового моніторингу в ході належної перевірки, й неповідомлення Державної служби фінансового моніторингу про такі розбіжності передбачений штраф – до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціальному уповноваженому органу недостовірної інформації про кінцевого бенефіціарного власника передбачений штраф.

8. Повідомлення держреєстратора про кінцевого бенефіціарного власника

З набранням чинності Закону, всі юридичні особи, зобов’язані подати держреєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності у строк до 3 місяців з дня набрання чинності нормативно-правового акту, який затверджує форму та зміст структури власності. Законом також передбачено підтримання в актуальному стані та надання інформації про внесення будь-яких змін про юридичну особу протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, зокрема і інформування держреєстратора якщо зміни відсутні.

За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціальному уповноваженому органу недостовірної інформації передбачений штраф – від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

9. Які операції можуть бути заморожені

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення операції, якщо вона є підозрілою, та зобов’язаний зупинити такі операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на 2 робочі дні з дня зупинення операції.

10. Оскарження зупинення фінансових операцій та видаткових фінансових операцій

Можливо оскаржити звернувшись до:

Адміністративного суду – особи, які оскаржують зупинення фінансових операцій та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації відмиванню доходів;
Окружного адміністративного суду (територіальна юрисдикція якого – місто Київ) – особи, які оскаржують рішення спеціального уповноваженого органу щодо продовження зупинення фінансових операцій.

Такі адміністративні справи вирішуються колегією з трьох суддів, протягом 10 днів після відкриття провадження та у закритому судовому засіданні.

Висновок

Закон впроваджує низку як позитивних змін (наприклад: збільшення порогової суми фінансової операції чи зменшення кількості критеріїв ризикованості фінансової операції (з 17 – 4), так і змін, до яких бізнесу доведеться довго звикати (наприклад: обов’язковість процедури належної перевірки, «підозра», ризикована операція, не встановлені чіткі критерії підозрілих операцій, жорстокі штрафні санкції, «замороження» операцій).

З прийняттям Закону бізнесу, першочергово, варто: детально ознайомитися з його положеннями; актуалізувати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників (оскільки ця інформація може бути затребувана суб’єктами первинного фінансового моніторингу); уникати проведення ризикових операцій.

Через імплементацію міжнародних стандартів та положень окремих європейських директив було значно вдосконалене національне законодавство, яке наразі буде спрямоване на дотримання та підвищення якості процедури фінансового моніторингу. А от наскільки швидко адаптується бізнес до таких новацій – це вже питання часу.