Judgment Day
Минулого тижня парламент ухвалив Закон про Вищий антикорупційний суд.
Сьогодні було опубліковано текст Закону. Чи отримали ми саме те, чого так довго хотіли? Однією з найвизначніших подій, які відбулись минулого тижня, сміливо можна назвати ухвалення Українським парламентом Закону про Вищий антикорупційний суд.
Загалом, дана подія здійняла чимало «шороху» і тримала інтригуючу напругу до остаточного голосування Верховної Ради. Чого вартують тільки заява Прем’єра Гройсмана про свою відставку у випадку не прийняття даного Закону, чи нічні перемовини з МВФ щодо пошуку компромісів навколо законопроекту.
Під час же самого голосування за закон про Вищий антикорупційний суд, в приміщенні парламенту був присутнім Президент.
Зрештою, після розгляду парламентарями майже 2 тис. правок, традиційно палкої промови Президента щодо важливості прийняття даного рішення, свій голос «За» віддали 315 народних обранців.
Надалі, окремі з 315 депутатів, одноголосно зі Спікером ВР та Президентом, іменують дане голосуванням «Перемогою», розповідають про титанічну роботу над розробкою законопроекту та про надзвичайно нелегкі переговори з західними партнерами. На завершення, Президент не менш пафосно підписує новоприйнятий закон в «історичний день – річницю «безвізу».
Здавалось би, епопея створення Антикорупційного суду завершена. Але чи так це?
Насправді ж, називати ухвалення Закону остаточною феєричною Перемогою, на нашу думку, поки передчасно.