Hillmont Partners домоглася перемоги у Верховному Суді у знаковій справі щодо банкрутства ДМЗ та захистила права кредиторів
Hillmont Partners представила інтереси GIR International у складній шестирічній справі щодо неплатоспроможності ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (ДМЗ), загальна заборгованість якого перевищує 1,31 млрд грн перед більш ніж 92 кредиторами.
12 серпня 2026 року Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Hillmont Partners, скасував рішення судів нижчих інстанцій про затвердження плану превентивної реструктуризації ДМЗ та направив справу до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в процедурі банкрутства. Рішення Верховного Суду завершує шестирічний період послідовних судових процедур реструктуризації, що включали санацію, її неодноразове продовження та превентивну реструктуризацію, і відкриває кредиторам можливість захищати свої вимоги в межах формальної процедури неплатоспроможності.
Суть справи
ДМЗ, одне з найбільших металургійних підприємств України, перебуває у процедурах судової реструктуризації з 2020 року. Попри послідовне застосування реструктуризаційних заходів, за шість років сума вимог кредиторів зросла приблизно з 1,246 млрд грн до 1,31 млрд грн, а кількість залучених кредиторів становила щонайменше 92.
На початок 2026 року ДМЗ прогнозував від’ємний EBITDA на рівні 25–46 млн грн на рік, за 2025 рік звітував про чистий збиток у розмірі 837,5 млн грн, а також припинив виробництво основної продукції та отримував дохід переважно від продажу металобрухту. Водночас затверджений план превентивної реструктуризації передбачав погашення близько 1,31 млрд грн заборгованості протягом 25 місяців.
За таких обставин Hillmont Partners оскаржила план, поставивши під сумнів його відповідність законодавству та економічну спроможність забезпечити реальне погашення вимог кредиторів, зокрема порівняно з результатом, який кредитори могли б отримати у процедурі ліквідації.
Роль Hillmont Partners
Юридична фірма Hillmont Partners представляла інтереси GIR International та інших учасників справи, розробила і реалізувала стратегію захисту прав кредиторів протягом реструктуризаційних та подальших судових процедур.
Робота команди зосереджувалася на трьох ключових питаннях:
- Захист прав кредиторів та дотримання законодавства. Оскарження виключення кредиторів, вимоги яких виникли після початку первісної процедури реструктуризації, а також дотримання встановленої законом процедури внесення змін до плану реструктуризації.
- Економічна спроможність плану. Обґрунтування того, що прогнозованих грошових потоків недостатньо для погашення наявної заборгованості у запропонований строк, а сам план не містить реалістичної дорожньої карти для відновлення основного виробництва.
- Стандарти реструктуризації. Оскарження відсутності належного аналізу ліквідаційного сценарію, який дозволив би визначити, чи отримають кредитори кращий результат у разі реструктуризації, ніж у процедурі ліквідації.
Аргументація Hillmont Partners ґрунтувалася, зокрема, на принципах, закріплених у Директиві (ЄС) 2019/1023 про реструктуризацію та неплатоспроможність, які покладені в основу українського режиму превентивної реструктуризації. Директива виходить із того, що превентивні механізми призначені для збереження життєздатного бізнесу, який стикається з фінансовими труднощами, і не можуть використовуватися як інструмент продовження неплатоспроможності за відсутності реальних перспектив відновлення.
Практичне дотримання цього розмежування, зокрема через перевірку інтересів кредиторів (best-interest-of-creditors test) та оцінку виконуваності плану по суті, а не лише його формальної відповідності закону, є важливою умовою довіри до української системи реструктуризації в процесі її подальшого наближення до стандартів ЄС.
Значення рішення ВСУ для кредиторів та інвесторів
Рішення Верховного Суду має важливе значення для подальшого розвитку практики реструктуризації та неплатоспроможності в Україні. Особливо це стосується справ, де підприємство проходить через кілька послідовних процедур реструктуризації на тлі погіршення фінансового стану.
Рішення підкреслює необхідність:
- реальної участі та належного захисту прав кредиторів протягом усієї процедури реструктуризації;
- ретельної оцінки економічної життєздатності запропонованого плану;
- аналізу ліквідаційного сценарію для визначення того, чи забезпечує реструктуризація кращий результат для кредиторів;
- чіткого розмежування превентивної реструктуризації та процедур, які лише відтерміновують визнання підприємства неплатоспроможним за відсутності реалістичного шляху до відновлення.
Для міжнародних кредиторів та інвесторів більша визначеність у цих питаннях є особливо важливою. Передбачувані правила реструктуризації, захисту прав кредиторів та переходу до формальної процедури неплатоспроможності безпосередньо впливають на оцінку інвестиційних та recovery-ризиків в Україні.
Команда Hillmont Partners
Роботу фірми над справою очолювали Валентин Засуха, старший партнер, керівник практик банківського і фінансового права та фінансової реструктуризації, та Андрій Нижний, старший партнер, керівник практики вирішення спорів та банкрутства. Команда об’єднала експертизу у сфері фінансової реструктуризації, неплатоспроможності, захисту прав кредиторів та судового оскарження.
Коментуючи значення рішення, Валентин Засуха зазначив: “Ця справа демонструє важливість чіткого розмежування справжньої превентивної реструктуризації та процедур, які фактично лише продовжують неплатоспроможність. Наша стратегія полягала у захисті прав кредиторів та оцінці запропонованої реструктуризації з точки зору українського законодавства і сучасних європейських принципів. Рішення Верховного Суду створює більшу визначеність для кредиторів та інвесторів і сприяє формуванню більш передбачуваного середовища у сфері неплатоспроможності в Україні.”
Андрій Нижний підкреслив складність справи та стратегічний підхід команди: “Це був складний шестирічний процес, який охопив кілька послідовних процедур реструктуризації, численні вимоги кредиторів та значну фінансову невизначеність. Ми зосередилися не лише на окремих процесуальних питаннях, а насамперед на тому, наскільки закладені у план показники узгоджувалися з фактичним фінансовим станом підприємства. Рішення Верховного Суду дозволяє справі перейти до формальної процедури неплатоспроможності.”
